Я - не те, що зі мною сталося. Я - те, чим я вирішив стати.
Photo by Oksana Taran on Unsplash
Хотіла сказати: "Коли життя повертається до нас с****ю /тим місцем, на якому ми сидимо/, та вирішила обирати думки і випускати у світ трансформовані з деструктиву на ті, що відкривають нові перспективи.
Чому це раптом, в моменті, було так важливо?
Тому що я трансформувала та нейтралізувала власні обмежуючі переконання. На додачу отримала розширення світогляду, зміну кута зору та зупинила злив власної енергії на підтримку деструктивного мислення, а натомість інвестувала її в підтримуючі та розвиваючі думки.
Ось як це працює і як звучать мої думки тепер:
Коли життя розкриває нам свої обійми зонами для нашого зросту та розвитку, особливо, коли ті обійми стають майже безперервними, і слідують одні за одними, є велика спокуса здатися, опустити руки і визнати власну безпорадність та неспроможність.
У мене є власний набір рецептів, як витягати себе з цього стану, змінювати його та рухатися далі.
Один з найпростіших: я читаю цитати видатних особистостей.
Колись я просто збирала цитати, бо, як письменниці, мені подобається знаходити влучні епіграфи до своїх творів серед висловлювань видатних людей. Можна сказати, що я колекціоную цитати великих.
Навіть більше, часто буває так, що влучна цитата наштовхує мене на написання твору. Тому у мене їх безліч, збережених на усіх можливих гаджетах.
Якщо раніше, в епоху відсутності інтернета та Google, потрібно було б проштудіювати купу книжок, інвестувавши багато часу на пошук та виокремлення потрібної цитати, то зараз ми можемо за 40 секунд отримати доступ до великої кількості ресурсів з вже готовими висловами.
Хвала винахідникам світової мережі, тим, хто зробив її загальнодоступною та творцям Google. Я задаю пошуковику завдання знайти цитати на потрібну мені тему і процес пішов.
Що я роблю з цитатами?
Просто їх перечитую. Цей процес сам по собі змінює хід думок, а внаслідок цього змінюється і емоційний стан.
Якщо якусь цитату я хочу взяти в оборудку на довший строк, я зберігаю її всюди, де тільки вона траплятиметься мені на очі: від заставки на робочому та домашньому комп'ютерах, до тла на мобільному телефоні чи заставки на його екрані.
На додачу, раніше я ще роздруковувала їх на папері та чіпляла в усіх місцях, де вони мулятимуть мені очі.
Для чого?
Бо перше, що я бачила, коли прокидалася, це була цитата. Навмисне почеплена прямісінько навпроти ліжка. На кухні, на холодильнику мене могла чекати вона ж або інша. У коридорі. Біля дзеркала. Вклеєна на стікері в нотатник чи робочий щоденник.
Це працює. Впливає на наші думки постійно та швидко повертає їх в потрібне звучання, коли ми непомітно сповзаємо не туди.
Доступно? - Так! Дієво? - Так!
Ми самі собі створюємо контролера та ревізора, що допомагає нам позбавлятися деструктивної звички і набувати корисну.
ВАЖЛИВО!
Якщо ви вирішите спробувати будь-який з варіантів, моя єдина порада - бачити ці цитати перед очима мінімум 3 місяці. Саме стільки потрібно нашому мозку, щоб напрацювати, закріпити нову звичку, пройти етап відкату чи прокрастинації, рушити вперед і вбудувати цю навичку. Чому саме такий строк можна прочитати тут.
Цитати можуть бути ті самі або ви можете змінювати їх на інші, що вас теж надихають чи підтримують, та маячити вам перед очима вони мають не менше трьох місяців, а краще - більше.
Кому підійде така практика?
Людям будь-якого віку, статі, поглядів на життя та переконань.
Ось ця цитата Юнга, на мою особисту думку, особливо дієва для людей, що пережили будь-який вид насильства.
Вона допомагає ось так, в моменті, змістити фокус з позиції "жертви" на те, щоб мислити про себе та ідентифікувати себе з позиції власної сили, внутрішнього стрижня.
Ця цитата спрямовує нас всередину себе та фокусує на внутрішній цілісності, нашому єстві, яке завжди незмінне та завжди з нами.
Пишу це, бо знаю, як часто люди, над якими була вчинена сексуальна наруга, не дозволяють собі покарати винних.
Часто їм не вистачає сил запустити цей процес, бо їм соромно за те, що з ними вчинили кривдники, бо їм страшно, що суспільство замість підтримки, виверне на них осуд та спричинятиме психологічний та емоційний тиск, і найстрашніше, часто жертви не мають такої підтримки з боку своїх близьких.
Свідомий прогресивний соціум бореться з цим. Та, на жаль, це все ще гостре та болюче питання нашого супільства: різке осудливе ставлення до жертв сексуальних згвалтувань та тиск на них.
Добре, що ми живемо в час, коли маємо Інтернет і завдяки його можливостям можемо позитивно впливати на оточуючий світ чи знайти підтримку, однодумців та надати чомусь розголос (якщо це єдиний прийнятний варіант).
ВАЖЛИВО!
якщо ви зазнали глибокої травматизації - ви обов'язково маєте звернутися за допомогою в правоохоронні органи, до професійних психотерапевтів та лікарів. Цитати - не панацея. Це доступний інструмент, який допомагає, як супутній.
Бажаю вам позитивного мислення, відсутності деструктивних програм та обмежучих переконань. Пам'ятайте:
Ми - не те, що з нами сталося, а те, чим ми вирішили стати.
Life will be better!
Comments