Те, що потрібне завжди або три дари, що нічого не вартують та є безцінними

Є речі, які ніколи не бувають зайвими, бо їх ніколи не буває аж надто багато:

ВДЯЧНІСТЬ, РАДІСТЬ ТА МУДРІСТЬ

Я людина, м'яко кажучи, не дуже вдячна. І мені завжди не вистачало, та і тепер не завжди вистачає, оцього дару:

бути вдячним за будь-що, будь-яку дрібничку, подію, за те, що просто можу вільно дихати, пересуватися на своїх двох і т.п.

Я, мабуть, навіть із заздрістю дивилася на людей, що спроможні бути вдячними просто ні за що. І це природний дар, бо то їх нутро, натура, природа, а не сумлінна робота над собою.

З радістю простіше. Бо радіти просто так я вмію, та, бажано, щоб це було таке стабільне тло картини під назвою Життя. Бо коли втрачаєш спроможність радіти - якось зовсім стає ніяк.

Без кохання чи любові прожити складно, та можливо, а от без радості, насолоди смаком життя - майже неможливо. То вже не життя, а животіння.

Мудрість. Тут зовсім нічого не скажеш. Без коментарів. Добре, коли вона є, і служить вірну службу тому, хто її здобув.

Якийсь певний час я, нарешті, можу насолоджуватися цими дарами.

Не гримзитись на себе за невдячність чи песимізм. Це просто постійне непомітне тло, яке живить мене щомиті та викликає посмішку і найглибші найчудовіші почуття!

Дякую Всесвітові за це!

Бажаю вам завжди мати цих дарів удосталь, без нестачі. Бо з ними приходять гармонія, вмиротворення і спокій!

Photo by http://irapaleva.com/