"Жінка може до чого завгодно звикнути і від чого завгодно відвикнути,
якщо вважає, що це їй пасує або ні."
Еріх Марія Ремарк
Карантин мені пасує 100%-во! Бо, у кого карантин, а у кого - звичний спосіб життя з невеличкими корекціями.
Та, загалом, дуже зручно на загальній хвилі карантину гуляти майже порожніми вуличками, сидіти вдома, не почуваючись винною, і, взагалі, коли весь людський світ мусив стишитися, вповільнити свою гонитву невідомо куди і за чим, нарешті, матінка-Земля, зазвучала своїми природніми вібраціями. Урочисто та спокійно - на весь етер.
Прекрасний час!
Світ, ніби застиг у величезній павзі, в очікуванні чи перечікуванні, а природа вийшла в авангард.
Планета відпочиває.
Вона влаштувала собі глобальну медитацію і втішено дихає на повні легені, і її серце не тарахкотить в приступі постійної тахікардії, а б’ється в своєму гармонійному ритмі.
Її легені врешті-решт працюють не на знос, а кожна клітина планетарного тіла співає.
Боже милостивий! Не знати що ще, окрім пандемії, яка так вчасно нагодилася, могло би дати Землі такі приємні канікули.
Планета має відпочити.
Планета має відновитися.
Поки люди в своїй безмежній пихатості намагаються доводити свою велич: одні – спасаючи планету, інші – знищуючи все живе навколо, з гаслом: «Ми - господарі Всесвіту!».
Тож поки люди ведуть свої війни, на якому б рівні вони не проходили, свідомість планети втомлюється від цих нескінчених підгрібань під себе.
Планету не треба спасати.
Вона – ідеальна система, що здатна відновити себе сама. Велична космічна жива істота. Під’єднана до свідомості будь-чого, з чого складається сама, і що є на ній. Наші тіла з праху її вийшли і повернуться туди ж.
І ми, «вершина харчового ланцюжка», чогось раптом вирішили, що можемо її знищувати чи спасати?
Ха-ха! Мабуть, у решти живого в цьому Всесвіті «животи» зі сміху лускають від людської дурисвітської пихи, яка складається із «рятівників всього живого» та ««володарів» Всесвіту».
Ага! Як же ж!
«Врятуйте для початку себе!»
тицьнув середнім пальцем в «пику» людству Всесвіт.
«А Земля нехай трохи перепочине».
Планета влаштувала собі 5-зіркові вакації.
Планеті не потрібна така кількість загнаних працівників усіх ланок:
менеджерів, топ-менеджерів, керівників.
Планеті потрібні Творці!
Що звучатимуть з нею в унісон.
І вона відправила більшу частину людства в самоізоляюцію, щоб кожен окремий його представник згадав свої гобі, захоплення, радість та безтурботність.
Щоб людство згадало, що таке єдність, доброта, уважність, чуйність та любов до ближнього, як до себе самого.
Блаженно усміхаючись кожним фібром своєї планетарної душі, Земля дихала на повні груди в турботливих долонях Всесвіту, і в просторі дзвеніло:
コメント