Майстер - це присутність. Серендипність. Він завжди в потоці Буття. Ось ви мовчки разом споглядаєте світанок чи захід сонця, а іншої миті - вже маєте осяяння та відповіді на свої запитання. Майстер не має необхідності говорити чи вчиняти якісь дії. Його головна якість - Бути. Тотально. І коли ви доторкаєтеся до цього усвідомленого тотального Буття - відбувається магія. І мудрість Всесвіту приходить до вас через Майстра. Через оці дві ключові, поєднані між собою речі - Буття та Присутність.
Vydumka
Photo by Danist Soh on Unsplash
Розмірковую над хвилею масового щорічного підбиття підсумків року і радію, що мене це не торкнулося. Принаймні, поки що. І цьому я дуже рада.
Бо я не маю зайвих приводів для депресії чи поганого настрою. Не шкодую за втраченим-не-зробленим-не-прожитим і бла-бла-бла. І не будую планів на рік.
Цінна інформація прийшла до мене два з половиною роки тому. Ще вісім місяців особисто мені знадобилося, щоб написати свою власну Книгу Життя. Те, що буде для мене персональним дороговказом того, як я хочу жити своє життя.
Ця праця була нелегка. Та після цього у мене відпали щорічні плани, і з'явилися просто проміжні точки звірки.
І також з'явилися плани трирічні, скоріше, побажання/прагнення, де би я хотіла бути чи якою стати, чи що надбати (матеріальне і нематеріальне) і плани пожиттєві.
Книгу я написала, і час від часу в неї заглядаю. За останні 9 місяців якимось дивовижним і неосяжним для мене чином Всесвіт почав втілювати її в життя.
Принаймні, деякі речі, що були для мене важливими, та на які весь час не вистачало сил і часу, або їх було недостатньо.
І знаєте, особисто я задоволена, як слон після бані.
Тому що на тлі важкого і непростого року, коли тобі зовсім абсолютно майже ні до чого (навіть, до втілення власної Книги Життя), окрім відновлення власного здоров'я та ресурсів, якісь важливі речі самі собою, без надзусиль вбудовуються в щоденність і як вода точить камінь, так і ці дуже рутинні і прості речі, змінюють тебе і світ навколо.
Без поспіху, надривів та розчарувань.
І, головне, це ті речі, які дають тобі втіху та насолоду. І підтримують тебе, коли є в твоєму житті, хоча і вимагають від тебе концентрації, жорсткої самодисципліни та щоденних зусиль. Це інвестиції, що себе повністю виправдовують, ще й з бонусами.
Поки що я заворожено і з затамуванням подиху періодично заглядаю до свого дороговказу і думаю: "Можливо, все якимось чином здійсниться? Хай я навіть не знаю яким?" і не будую планів.
Розмірковуючи над цим, згадала 5 принципів Рейкі і подумала, як далеко ще мені, щоб втілити їх у життя.
І одразу ж подумала про Майстрів і про те, що відрізняє їх від звичайних людей (це я для себе тут залишаю, щоб тримати собі на виду, а якщо і вам згодиться - користайтеся з посиланням на автора:
1. Майстер не непокоїться - він у спокої, бо його Мудрість та досвід дали йому розуміння та усвідомлення того, що Всесвіт, частиною якого він є, піклуватиметься про нього найкращим чином.
2. Майстер не злиться - бо вчиться від кожного і з кожної ситуації бере найкраще для себе (це точно не злість!)
3. Майстер завжди сповнений вдячності, бо:
а) усвідомлює, що абсолютно за все у своєму житті несе відповідальність тільки він - отже, як би це не виглядало з людської точки зору, все, що моє - для мене і заради мене;
б) Майстер розуміє, що він частина цілого і тому вдячний цьому цілому, що піклується про нього найкращим чином.
4. Майстер, справжній Майстер чесно заробляє собі на життя, бо нечесно - собі дорожче обходиться, і це знання чи усвідомлення, воно "вшите" у Майстра, це вже, як базова прошивка чи Bios).
5. Майстер в балансі та гармонії, щоб там не відбувалося. Бо якщо він їх втрачає в одному, то обов'язково віднайде у іншому. Чому? Бо довіряє (див. п.1)
Comments