"Поки ви чогось не прийняли - воно не ваше"
Гаутама Будда
Photo by Robin Schreiner on Unsplash
Це дуже цитований вислів з відомої притчі про те, як зустрічали Будду з учнями в двох сусідніх селищах, що трапилися на його шляху. Мені здається, що її читали чи чули всі, але я можу помилятися, тому нижче наведу коротко її зміст.
***
Будда мандрував з учнями по країні. В двох сусідніх селищах їх зустріли абсолютно по-різному:
в одному Будду з учнями зустрічали зі свіжими квітами, фруктами, проявили до нього шану, і влаштували свято на його честь;
в іншому - Будду з учнями зустріли брутальною лайкою, брудом, образами. Це розгнівало учнів Будди, але їхній учитель залишався спокійним і жодним чином не відреагував на ці прояви образи та гніву.
Учні Будди були в гніви, вони кинулися на захист свого Учителя, вступили в суперечку та сварки з селянами, що вели себе таким чином. Але Будда залишався спокійним і взагалі ніяк не відреагував на образи та лайку. Це дуже збентежило його учнів.
Пізніше, коли Будда та учні покинули селище і під час мандрів зупинилися відпочити, учні попросили Будду пояснити, чому він жодним чином не відреагував на негатив зі сторони жителів того селища, Будда відповів:
- В першому селищі люди прийшли до нас з радістю, миром, гречністю та добром. Я прийняв ці дари, які вони піднесли нам.
Як думаєте, що забрали з собою ці люди додому?
Тільки те, з чим вони прийшли:
радість, щедрість, добро, шанобливість, примножені тим, що вони ділилися цими дарами з нами.
- В іншому селищі люди прийшли з гнівом, лайкою, брудом та зневагою. Але я не прийняв ці дари.
Ці люди теж пішли додому і забрали з собою тільки те, що вони самі принесли.
Я не сперечався з ними і не виявляв гніву чи зневаги. Їхні дари залишилися з ними.
Поки ви чогось не прийняли - воно не ваше.
Легко сказати, але не так легко втілити.
Щодня ми маємо безліч викликів у нашому повсякденному житті: в спілкування з рідними, у контактах та комунікаціях на роботі, де-інде.
Під час цієї взаємодії з іншими в соціумі хтось чи щось завжди може виступити тригером, який спрацює, як спусковий гачок, і наші емоції вихлюпнуться назовні або дійдуть до межі кипіння.
Та є дещо стале – те, що завжди може допомогти і дозволяє вберігати себе від токсичного впливу, з яким так чи інакше всім нам доводиться час від часу зустрітися обличчям до обличчя:
вибір завжди за нами.
Коли ми навчаємося пам'ятати про це і тримаємо це усвідомлення в голові завжди, ми свідомо керуємо всім тим, що в цей світ впускаємо.
Ми не можемо контролювати все своє життя, світ довкола і те, що з нами чи в нашому житті відбувається.
Є вплив зовнішніх факторів: форс-мажорних обставин, стихій, інших непередбачуваних обставин чи обставин непереборної сили, але...
Усвідомлено чи ні - ми приймаємо рішення щось чи когось впустити у свій власний всесвіт. Від рівня нашої усвідомленості залежить і те, що ми приваблюємо, і те, що впускаємо в своє життя.
Якщо ми свідомі щодо своїх щоденних виборів - від найменших дрібниць до чогось більш значущого - якість нашого життя резонуватиме саме з цим.
З цих малопомітних фрагментів потім складається картина нашого Буття. Якою вона буде залежить тільки від нас. Що переважатиме в нашому житті: токсичність чи, навпаки, підтримка та натхнення.
Якщо з часом такої усвідомленої практики якість вашого життя не змінюється на краще, цьому може бути декілька причин. Проаналізуйте наступне:
вибір чи вибори, які ви робите - дійсно усвідомлено обрані вами самостійно, і є тим, чого ви прагнете і що для вас є корисним чи надихаючим?
Чи ці вибори здійснені під впливом когось або чогось зовні?
Якщо ви неусвідомлено обираєте те, що для вас є деструктивним, шкідливим чи є компромісом - шукайте причини, з яких ви обираєте таку модель поведінки.
Підказка: хто з найближчого оточення вів себе подібним чином (мама, тато, бабусі, дідусі або інші дорослі, що були авторитетом та прикладом у ваших очах).
Як таке могло статися? Я ж була/був дитиною і не міг собі такого придумати?
Ви - ні, а ваш мозок - так.
Чому і з яких причин, я продовжу в одному з наступних постів.
Поки що бажаю вам усвідомлених виборів - і щоб оцей життєвий постулат, озвучений Буддою (я впевнена, і не тільки ним) - працював у вашому житті на всі 100%.
Comments